Букварикове свято

БУКВАРИКОВЕ СВЯТО

1.     Який чудовий день! Який чарівний день!
А скільки вже гостей на нашім святі!
А скільки прозвучить тут радісних пісень —
Їх заспівають першокласники завзяті!

2.  Сьогодні свято в нас, лунати буде сміх!
     Ми вивчили вже букви і  читаємо.
     Тож свято це для нас і свято це для всіх!
     Для тих, які вершини підкоряють!

3. У нашому класі сьогодні свято!                

    Проходьте у гості, матусі і тата!

    Проходьте до нас,  усі гості шановні,

    Дізнайтесь, які ми тепер красномовні.

4. Послухайте наше красиве читання,

    Побачите зошити наші охайні,

    І разом потиснем Букварику руку,

   Що нам допоміг подолати науку.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «НАШ  ПЕРШИЙ КЛАС»

5.Ведучий 1.  То що? Починаємо свято казкове?
                         Воно буде гарне, веселе, чудове!
                         Всі букви вже вивчили діти і знають,
                         І пишуть диктанти та тексти читають.

6.Ведучий 2. Ви молодці, чудові діти,
                       За вас ми можемо радіти!
                       Ви знаєте вже стільки слів,
                       Скажіть, хто вас цьому навчив?

7. Разом . Це наш Буквар, який щодня
                  Давав потрібні нам знання.

8.  Виходь, Букварику, до нас,
     Бо вже тобі на свято час!
     Тебе ж ми любим, поважаєм,               
     Всі разом пісню заспіваєм!

ЗВУЧИТЬ  ПІСНЯ  ПРО  БУКВАРИК

9. Буквар.  Добридень! Вітаю всіх із святом.

                    Хай вам щастить на шляху широкім,

                   Любі дівчатка мої ясноокі.

                   Вмійте боротися з лихом завзято,

                   Непосидючі мої хлоп’ята.

                   Хай підростає ваш перший клас.

                   Подивлюсь, чого ж навчив я вас.

Вчитель. Присядь, Букварику, і послухай слова подяки для тебе. Сьогоднішнє наше свято - це перша сходинка у нашому шкільному житті, яку діти подолали власною працею. Як було тяжко починати писати! Не слухалися букви маленьких дитячих рук.

10. Буквар ми взяли перший раз,

     Як зайшли у перший клас.

     І як нам радісно сказати:

    Тепер вже вміємо читати.

11. В мене вдома є підмога.
      Труднощів я не боюсь,
      Бо зі мною допомога:
      Мама і рідний мій татусь.

12. Недавно - дуже дивно -
      Здавалося мені:
      І як писати рівно
      Ці літери трудні?

13. І навіть з паличками
     Я впоратись не міг.
     Криві та з карлючками, 
     Ну, просто, як на сміх…

14.Пишу - виходить криво.
     Неначе пада вбік.
     А потім, як на диво,
    Писав, писав і звик

15. Старався я немарно,
      Кривуль ніде нема.
      І ручка пише гарно,

      Виписує сама.

16. І літеру, і кому
     Я можу написать
     І вже несу додому
    Похвалу «Молодець»

ДІТИ ВИКОНУЮТЬ ТАНЕЦЬ «ДИТЯЧИЙ  ВАЛЬС»

17. Буквар:
Я мандрую по країнах, я з абеткою дружу,
І малечу, як зустріну, грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже, і тому радію,
Що всі діти в першім класі вже читати вміють.
От ми гуртом і розберем, як ви мене учили,
Чи всі зі мною - Букварем, весело дружили.

18. А Бе Ве Ге Ге Де

      Білка шишечку знайде,

      Вовчик вийде погуляти,

      Із друзями пограти.

19. Дятел видовбе дупло,

      Вселить  гаву заодно.

     Білі гуси налетіли,

     І куди усі поділись?

20. Е Є Же Зе И

     Зайку дожени,                             

     Довгі вуха, швидкі ноги,

     Не страшні мені дороги.

21. А єнот маленький,

     Жабку зелененьку

     Завжди жде раненько

     У житі близенько

    Жито будуть жати,

    У снопи складати.

22. І Ї Йот  Ка  еЛ  еМ

     Сидить мишка під кущем,

     Розглядає хто це йде,

    І гостинці всім несе.

23. Це ж маленьке лисеня

      Кличе наше білченя.

      Йдуть додому всі разом

      Пригощатись за столом.

24. еН О Пе  еР  еС

      На поляну ти прийдеш,

      Там побачиш ти ромашки,

      Сині дзвоники й комашки.

25. Он повзе маленький равлик,

      По траві ступа журавлик.

      Хоче равлика догнати

      І про себе розказати.

26. Те У  еФ Ха  Це                               

      В лісі чисте джерельце,

      Так тихенько дзюркотить,

      Що аж хочеться попить.

27. Там цвітуть завжди фіалки

       І цвіркун співає палко.

      Ми тихенько підійдем

      І водички там поп’єм.

28.Ча Ша Ща Ь Ю Я

      В лісі дружна вся сім’я.

      Черепаха, чапля й чайка

      Ходять разом, як трійнята.

      Щука, щиглик і шишкар

      Варять їсти на показ

ДІТИ ВИКОНУЮТЬ «ПІСНЮ ПРО БУКВИ»

29. Буквар. Я задоволений всіма,

                     Лінивих серед вас – нема!

                     Усі розумні, всі читають,

                     І ще й казок багато знають.

30.  Казка . Я — наша українська казка,
                     Прийшла із глибини віків.
                     У мені правда, мрія, ласка
                     І дух народу не зітлів.
В мені є сила і відвага,
Природи вічна таїна.
Сміливість і людська звитяга,
Чарівність, радість, дивина.
                  Я — ніби та жива криниця,
                  В якій ти не побачиш дна.
                  Лиш зіронька у ній іскриться.

                 Як мрія людства чарівна.

Послухайте уривки з ваших улюблених казок і пригадайте їхні назви.

*Ближче, ближче, човнику, до бережка — це моя матінка снідати принесла!

*Ні, дідусю, не пила й не їла: бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через гребельку, вхопила водиці крапельку, — тільки пила, тільки й їла.

*Ну й пісня ж гарна! — каже Лисичка. — От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язичок, щоб чутніше було.

*Піди та скажи своїй дочці: нехай вона прийде до мене в гості, та так, щоб ні йшла, ні їхала, ні боса, ні взута, ні з гостинцем, ні без гостинця. А як цього не зробить, то лихо буде.

31. Казка (до дітей)   Молодці, діти!

                                     Той, хто народні казочки читає,
                                     Він, ніби із джерельця, воду п’є.
                                     По вінця серце й розум напуває,

                                     Бо щира мудрість у казках тих є.

32. Буквар. Я дітям всім допомагав,
                      Але старання вимагав.
                      Усі сьогодні букви знають,
                      Гарненько пишуть і читають.
                     Ні в кого сумнівів нема,
                     Що вчення — світ, невчення — тьма!
                     А хто знання хороші має,
                    Той навіть мур міцний зламає!

33. А ми не тільки з Букварем дружили,
      У нас ще й математика була.
      Ми яблучка й цукерочки лічили,
      Задачка теж у клас до нас зайшла

34. Тож, Математико, іди до нас хутчіше.
      Бо ж ти дала багато нам понять.                 
      З   тобою разом буде веселіше,
      Ти ж з нами стільки провела занять!

35. Без математики у світі — не прожить!
     Тепер ми додаємо, віднімаєм,
     Ще навчимося множити й ділить.

36. Математика. Я рада, що мене ви запросили
                               У цей святковий, урочистий день.
                               Я знаю, що мене ви полюбили,
                               Тож разом поспіваємо пісень!
                               І приклади із цифр моїх складемо,
                               Обчислимо їх за короткий час.
А результат ми правильний знайдемо,
Бо ж недаремно я учила вас!

На сцену виходять діти-цифри, які будуть складати приклади, а першокласники  їх обчислюватимуть.

Молодці, це перші перемоги,
Ще будуть, мабуть, труднощі не раз.
У математику вас поведуть дороги,
Тож старайтесь, діти, в добрий час.

37. Усі ми ходимо до школи
      І пізнаємо з юних літ
     Усе, що бачимо довкола,                       
     Увесь чарівний дивосвіт

38. Природознавство. 

Все, що є у природі,  потрібне людині:
Всяка квітка дрібненька і зілля.
То ж турбуйся про все це довіку від нині,
Щоб було в нас прекрасним довкілля.
Бо завжди всіх зігріє нас сонечко любе,
Деревце в спеку тінню прикриє.
І травичка зелена вас  приголубить,
Вітерець, коли треба повіє.
Джерельце дасть водички у світлу годину.
Нічка спати вкладе й заспокоїть.
А рослинка спасе від хвороби людину,
Подорожньому рани загоїть.

39. Добрий Букварику, перша книжко!
      Хочеться навіть поплакати трішки:
      Жаль розлучатися, хоч і треба,
      Ми не забудем ніколи про тебе!

ЗВУЧИТЬ МУЗИКА.

ПЕРШОКЛАСНИКИ  ЗАПРОШУЮТЬ БУКВАРИКА У ХОРОВОД.

40. Спасибі тобі за добру науку,
      За паличку першу і першу букву,
      За перше слово і першу казку,
      За першої вчительки щиру ласку!

41. Разом. Ми пам’ятатимем довгі роки
                   Мудрі й повчальні твої уроки.

42. Букварик навчив нас читати й писати
     Слово «бабуся»

43. і слово «тато»,                

44. Слово «хлібина»,

45. «світ» і «маля»,

46. «Київ», «учителька»,

47. «правда», «знання».

48. Всі:  Прощавай букварику,
               В школі перший друже,
              Ми тобі, букварику,
             Дякуємо дуже!

УЧНІ БЕРУТЬ У РУКИ КУЛЬКИ, НА ЯКИХ НАПИСАНІ СЛОВА «ПРОЩАЙ БУКВАРИКУ». З НИМИ ВИБІГАЮТЬ НА ШКІЛЬНЕ ПОДВІР’Я  І ВИПУСКАЮТЬ КУЛЬКИ В НЕБО. ПОВЕРТАЮТЬСЯ

В КЛАС, БЕРУТЬ У РУКИ БУКВАРИКИ.

 49. Буквар: А тепер вам, діти,
                       Ось із ким дружити.

ЗАБИРАЄ  В  ДІТЕЙ ПІДРУЧНИКИ (БУКВАРИКИ).

ЗАХОДЯТЬ ЧИТАНКА  І  УКРАЇНСЬКА МОВА.

Буквар:  Читанко добра,
                 Прийми естафету,
                 Веди школярів по дорогах планети.
                 Хай відкривають їх розум і руки
                Незнані шляхи на планеті Наука.

50 . Читанка. Я — Читанка, щоб всі читали
Й казок, легенд багато знали.  
Тут вірші є, оповідання
І різні для дітей завдання.        
Про дивний світ і про культуру
Вмістила я літературу.
Щоб ви училися й читали,
Цікавого багато знали.
Тут є прислів’я і лічилки,
Ще скоромовки та мирилки.
Щоб всі ви мудрими були.

                        Та в світ розумними ішли.
Що швидше навчитесь читати,
То більше зможете пізнати.
В мені є пісня колискова,
Й звучить чарівна рідна мова.
Щоб ви чудово розмовляли

Та розуму всі набирались.

ЧИТАНКА РОЗДАЄ  ДІТЯМ  ПІДРУЧНИК «ЧИТАНКА»

51. Буквар. Прихилиться до слова слово,
Й полине українська мова.
Чарівна, дорога і мила,
Що по землі оцій ходила
У всі віки, у всі часи.
Вона з веселки і з роси,
Вона з промінчика ясного,
З травички і струмка дзвінкого.
Вона — з любові — рідна мова,

                      Чудова, світла, барвінкова.

52. Українська мова. Я ваша мова, діти, рідна мова!
Іду до вас із глибини віків.
Щоб донести до вас чарівне слово,
Що найрідніше з-поміж інших слів.
Бо різних мов на світі є багато,
А рідна мова — в кожного одна.
Вона у серці в будень і у свято,
Свята і найдорожча нам вона.
Спішу навчити гарно розмовляти,
Тож, як на крилах, вже до вас лечу.
Щоб ви навчились грамотно писати,
Думки висловлювати правильно навчу.
Розкрию таїну одвічну й силу слова,
Яке лікує й рани заживля.
Піднести до висот завжди готове,

                                      Бо рідним словом серце промовля.

УКРАЇНСЬКА  МОВА  РОЗДАЄ  «СВІЙ»  ПІДРУЧНИК.

53. Сюди, у зал до нас, на наше свято
Прийшло уже книжок багато.
Ми будемо науки вчити,
Щоб мудро в цьому світі жити.

55. Але найбільшу славу, ще раз повторю,
     Складаємо сьогодні — Букварю.
     Це він нам радо, щиро й без вагань

     Подарував основу знань.

56. Разом.  Тому, Букварику чудовий, вірний друже,
Ми за твою науку дякуємо дуже!
Й сьогодні учні всі твої малі

                     Вклоняємося низько до землі.

ДІТИ ВИКОНУЮТЬ УКРАЇНСЬКУ НАРОДНУ ПІСНЮ «ПОСМІШКА»